Проектування вікон та дверей

Пропонуємо Вам ознайомитись зі Національними стандартами України, щодо проектування та улаштування вікон та дверей.

Зі текстом документу Ви можете ознайомитись тут. Але цей документ містить великий об’єм інформації і не завжди вистачає часу та терпіння його читати. Тому наші спеціалісти підкреслюють деякі положення, на які варто звернути увагу.

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

 1.1 Цей стандарт встановлює правила проектування і улаштування вікон та зовнішніх дверей (далі – вікон та дверей) із різних матеріалів (деревини, полівінілхлориду, алюмінію, сталі, комбінації цих матеріалів тощо) у будинках і повинен використовуватись разом з ДСТУ Б В.2.6-79.

1.2 Стандарт застосовують при проектуванні, розробці конструкторської і технологічної документації та улаштуванні вікон та дверей з  використанням віконних і дверних блоків, виготовлених згідно з ДСТУ Б В.2.6-23, при будівництві, реконструкції і ремонті будинків і споруд різного призначення.

1.3 Стандарт застосовують при улаштуванні вікон та дверей у зовнішніх стінах одно- та багатошарових будинків з різних матеріалів (деревини, цегли, бетону, природного каменю тощо)

1.4 Стандарт може бути використаний при проектуванні та улаштуванні вітражів, світлопрозорих конструкцій, балконів і лоджій.

1.5 Цей стандарт поширюється на будинки з умовною висотою не більше ніж 73,5 м згідно з ДБН В.2.2-15.

1.6 Цей стандарт не поширюється на вікна і двері спеціального призначення (протизламні, куленепробивні, протипожежні, мансардні тощо), а також на вікна та двері призначені для неопалюваних приміщень.

1.7 Вимоги щодо безпеки улаштування вікон та дверей викладені у розділі 9.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативно-правові акти, нормативні акти і нормативні документи:

Технічний регламент будівельних виробів, будинків і споруд, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764

ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення

ДБН В.1.1-7-2002  Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва

ДБН В.1.2-2:2006 СНББ. Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги

ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови (ГОСТ 7502-98, МОD)

ДСТУ Б А.1.1-76:2007 Система стандартизації та нормування в будівництві. Пінополіуретани монтажні (монтажні піни). Терміни та визначення понять

ДСТУ Б А.3.2-12:2009 ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення опору теплопередачі

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи  визначення повітро- та водопроникності

ДСТУ Б В.2.6-19-2000 (ГОСТ 26602.3-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Метод визначення звукоізоляції

ДСТУ Б В.2.6-20-2000 (ГОСТ 26602.4-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Метод визначення загального коефіцієнта пропускання світла

ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.6-79:2009 Конструкції будинків і споруд. Шви з’єднувальні місць примикань віконних блоків до конструкцій стін

ДСТУ Б В.2.7-107:2008 Будівельні матеріали. Склопакети клеєні будівельного призначення. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-133:2007 Будівельні матеріали. Матеріали герметизуючи полімерні отвердіваючі однокомпонентні. Методи випробування

ДСТУ Б В.2.7-134:2007 Будівельні матеріали. Пінополіуретани монтажні (монтажні піни). Методи випробування

ДСТУ Б В.2.7-150:2008 Будівельні матеріали. Пінополіуретани монтажні (монтажні піни). Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-158:2008 (ІSO 11600:2002, MOD) Будівельні матеріали. Матеріали герметизуючі полімерні. Класифікація. Загальні технічні вимоги

ДСТУ Б В.2.8-18:2009 Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент.

Виски сталеві будівельні. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.8-19:2009 Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Рівні будівельні. Технічні умови

ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 ССБТ. Вибраціонная безопасность. Общие требования (ССБП. Вібраційна безпека. Загальні вимоги)

ДСТУ ГОСТ 166:2009 (ИСО 3599-76) Штангенциркули. Технические условия. (Штангенциркулі. Технічні умови) (ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76), IDT)

ДСТУ ГОСТ 427:2009 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови)

ДСТУ ГОСТ 9392:2009 Уровни рамные и брусковые. Технически услови. (Рівні рамні та брускові. Технічні умови)

ДСТУ-Н Б В.1.3-1:2009 Розрахунок та контроль точності геометричних параметрів. Настанова

ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987), ІDT)

НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників

НАПБ Б.02.005-2003 Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України

НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників

НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

НАПБ Б.06.001-2003 Перелік посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання

спеціальних установок

ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення

ДСП-201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования. (ССБП. Вибухобезпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического элек-тричества. Общие требования (ССБП. Пожежовибухобезпечність статичної електрики. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення)

ГОСТ 12.1.046-85 ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок (ССБП. Будівництво. Норми освітлення будівельних майданчиків)

ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах

(ССБП. Методи вимірювань шуму на робочих місцях)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні методи безпеки)

ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги)

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требо-вания безопасности (ССБП. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.030-83 ССБТ. Переработка пластических масс. Требования безопасности (ССБП. Переробка пластичних мас. Вимоги безпеки)

ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (ССБП. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація)

ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні умови)

ГОСТ 12.4.026 -76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки)

ГОСТ 12.4.103-83 ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация (ССБП. Одяг спеціальний захисний, засоби індивідуального захисту ніг і рук. Класифікація)

ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования  (ССБП. Засоби захисту від статичної електрики. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 90º. Технические условия (Косинці повірочні 90º. Технічні умови)

ГОСТ 20010-93 Перчатки резиновые технические. Технические условия (Рукавиці гумові технічні. Технічні умови)

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения  (Вхідний контроль продукції. Основні положення)

ГОСТ 25898-83 Материалы и изделия строительные. Методы определения сопротивления паропроницанию (Матеріали і вироби будівельні. Методи визначення опору паропроникності)

ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних діянь. Технічні умови)

ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних діянь. Технічні умови)

СНиП ІІ-12-77 Защита от шума (Захист від шуму)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)

СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будинки)

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні і побутові будинки)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)

СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму у приміщеннях житлових і громадських будинків та на території житлової забудови)

СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання)

СП 4783-88 Санитарные правила для производства синтетических полимерных материалов и предприятий по их переработке (Санітарні правила для виробництва полімерних матеріалів і виробництв із їх перероблення)

3.ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ Б А.1.1-76, ДСТУ Б В.2.6-17, ДСТУ Б В.2.6-18, ДСТУ Б В.2.6-19, ДСТУ Б В.2.6-23,                ДСТУ Б В.2.6-79

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 улаштування вікон та дверей

Комплекс будівельно-монтажних робіт, які включають:

  • обстеження віконних (дверних) прорізів під час будівництва, реконструкції чи ремонті будівель;
  • встановлення блоків віконних та дверних у прорізи стін та їх закріплення;
  • улаштування з’єднувальних швів та їх оформлення

3.2 підвіконня

Нижня площинна деталь оформлення прорізу, розташована горизонтально з внутрішньої сторони вікна

3.3 лиштва

Профільна рейка декоративного призначення, якою прикривають по периметру місця примикання дверного блоку до стін

3.4 відкоси (укоси)

Верхня та бокові площинні деталі оформлення прорізу, які прикривають місця примикання віконного (дверного) блоку до стіни

 4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ВІКОН ТА ДВЕРЕЙ

4.1 Метою проектування є створення вікон та дверей, які спроможні забезпечити в приміщеннях, які захищаються, умови перебування людей згідно діючих гігієнічних вимог відповідно до СНиП 2.04.05, ДБН В.2.5-28, СП 3077 та ДСН 3.3.6.037.

Дана мета досягається вирішенням наступних завдань:

  • забезпечення необхідної звукоізоляційної спроможності;
  • забезпечення необхідної теплоізоляційної спроможності;
  • забезпечення необхідної світлопропускної спроможності;
  • забезпечення необхідного повітропроникнення;
  • забезпечення необхідного паропроникнення;
  • забезпечення необхідного водонепроникнення;
  • забезпечення необхідної стійкості до силових навантажень від вітру та вилому.

Результатом проектування є розрахункове обґрунтування, у випадку застосування вікон та зовнішніх дверей, які пропонуються, можливості досягнення в приміщеннях, які захищаються, гігієнічних вимог в конкретній ситуації

4.2 При проектуванні вікон та дверей і їх улаштуванні в стінах будинків треба враховувати дію кліматичних, механічних та експлуатаційних впливів та навантажень, діючих як ззовні будинку, так і зсередини приміщення.

Потрібно забезпечувати:

  •  надійність механічного кріплення віконних та дверних блоків та якість виконання примикань конструкцій блоків до стін будинків;
  •  стійкості конструктивних елементів вікон та дверей до прогинання під дією статичних та динамічних навантажень;
  • розташуванню та кількості місць кріплення вікон та дверей залежно від матеріалу коробок та вітрових навантажень;
  • величині температурних навантажень на елементи вікон та дверей з урахуванням коефіцієнтів теплового розширення окремих елементів;
  • пружності (жорсткості) кріпильних елементів.

4.3 При реконструкції будинків проектування і улаштування вікон та дверей необхідно виконувати з урахуванням особливостей прорізу в стінах та архітектурного рішення фасаду.

4.4 Роботи з улаштування вікон та дверей необхідно проводити згідно з проектом, робочими кресленнями, технологічним проектом на виконання робіт з урахуванням категорії складності будівель цивільного та виробничого призначення залежно від їх архітектурної та технічної характеристики відповідно до основних положень і вимог ДБН А.2.2-3 та цього стандарту.

4.5 Роботи з улаштування вікон та дверей повинні виконувати підприємства, організації, що мають право (ліцензію) на виконання таких робіт.

Улаштування вікон та дверей повинні виконувати професійно навчені будівельні бригади, які пройшли інструктаж з техніки безпеки.

4.6 Виконання робіт з улаштування вікон та дверей необхідно підтверджувати актом здачі-приймання, який включає гарантійні зобов’язання виконавця робіт.

5.ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ВІКОН ТА ДВЕРЕЙ

 Загальні положення та вказівки

5.1.1 Розроблення проектної документації виконують суб’єкти господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають право (ліцензію) на цей вид діяльності згідно з чинним законодавством.

5.1.2 Авторський нагляд за дотриманням проектних рішень на вікна та двері під час їх улаштування здійснює проектна організація на підставі укладеного договору між замовником і проектувальником.

5.1.3 Не допускається розроблення проектної документації без попереднього обстеження стінових прорізів будівельного об’єкта при його реконструкції або ремонті.

5.1.4 Проектування вікон та дверей при реконструкції чи ремонті будинку повинно бути прив’язано до конкретних кліматичних умов з урахуванням специфіки існуючих огороджувальних конструкцій та архітектурних особливостей цього будинку.

5.1.5 При проектуванні вікон та дверей повинно бути  враховано:

— приведений опір теплопередачі згідно з ДБН В.2.6-31;

— звукоізоляція згідно з СНиП ІІ-12;

— освітлення згідно з ДБН В.2.5-28;

— коефіцієнт загального свілопропускання згідно з ДСТУ Б В.2.6-20

— паропроникнення згідно з ДБН В.2.6-31;

— повітропроникнення згідно з ДБН В.2.6-31;

— водонепроникнення згідно з чинною НД;

— силові навантаження  від вітру та вилому згідно з ДБН В.1.2-2.

5.1.6 При проектуванні необхідно проводити розрахунок вікон та дверей на сприйняття експлуатаційних, у тому числі вітрових, навантажень з урахуванням моменту опору поперечного перерізу несучих елементів, схем відчинення та маси стулок, що відчиняються.

5.1.7 Треба виходити з того, що конструкції вікон та дверей не є несучими елементами будівельної конструкції.

5.1.8 Площа одного віконного блоку, з яких складається вікно, не повинна перевищувати 6 м2, при цьому площа елементів вікна, які відчиняються, не повинна перевищувати 2,5 м2, площа двополотного дверного блоку  не повинна перевищувати 5 м2.

5.1.9 Застосування глухих стулок (які не відчиняються) у віконних блоках приміщень житлових будинків вище першого поверху не допускається, крім стулок, розміри яких не перевищують 400 мм х 800 мм, а також у вікнах, які виходять

на балкони (лоджії) при цьому рекомендується наявність у таких конструкціях при-

строїв для вентиляції приміщень.

Можливість використання «глухих» стулок більших розмірів установлюється у проектній документації з урахуванням виконання вимог безпеки і цього стандарту.

5.1.10 Розроблення проектної документації завершують складанням Аркуш будівельного замовлення  (додаток А) на виготовлення та улаштування вікон та дверей.

Аркуш будівельного замовлення є невід’ємною частиною контракту-договору, яким керується виконавець робіт з улаштування вікон та дверей.

Для замовника Аркуш будівельного замовлення слугує документом-специфікацією, що надає споживачу технічну інформацію відносно конструкцій віконних та дверних блоків, які підлягають улаштуванню.

5.1.11 Проектування вікон та дверей виконують:

— для нових будинків, або для технічно складних будинків, де проводиться реконструкція, для яких проектування вікон та дверей проводять під час розробки загального проекту будинку (випадок 1);

— для будинків, де проводиться реконструкція або ремонт з улаштуванням  вікон та в окремих приміщеннях (наприклад, окремі квартири, невеликі котеджі, тощо) (випадок 2).

5.2 Стадії проектування

5.2.1 Проектування для нових будинків, або для технічно складних будинків, де проводиться реконструкція

5.2.1.1 В цьому випадку проектування виконують у дві стадії: проект та робоча документація.

5.2.1.2 Проект розробляють з метою реалізації проектно-інженерних завдань (архітектурно-естетичних, енергозберігаючих, технічних, технологічних, соціальної безпеки) для забезпечення у подальшому виготовлення конструкцій віконних та дверних блоків.

5.2.1.3 Проект розробляють на основі завдання на проектування та вихідних

даних, які включають:

— архітектурно-конструктивне рішення зовнішніх стін у зоні прорізів

(включаючи габаритні розміри прорізів, наявність та розташування чвертей, перетинок, відливів,  підвіконь тощо);

— розрахункові кліматичні параметри зовнішнього середовища, що обумовлюють впливи та навантаження на вікна та двері (вітрові навантаження, дія

знакозмінної температури, дощова щільність тощо);

  • розрахункові параметри мікроклімату внутрішніх приміщень, що обумовлюють впливи та навантаження (на підставі вимог будівельної фізики – теплотехніки, акустики, світлотехніки та інсоляції);

— особливості улаштування систем опалення та вентилювання, у тому числі умов природного повітряного обміну або кондиціювання (тип відчинення вікон та дверей, додаткові вентиляційні пристосування тощо);

— необхідні експлуатаційні характеристики вікон та дверей та стінових елементів, що примикають до них;

— результати обстеження технічного стану прорізів у стінах та результати замірів їх геометричних параметрів (при реконструкції  будівель).

5.2.1.4 Робочу документацію розробляють для виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування вікон та дверей. Робочу документацію розробляють на підставі затвердженої попередньої стадії проектування.

5.2.1.5 На стадії робочої документації:

— розробляють та визначають необхідні технічні характеристики вузлів примикань вікон і дверей до елементів стінових прорізів;

— опрацьовують нестандартні вузли та деталі, що не передбачені у конструкціях віконних або дверних блоків, для встановлення у стінові прорізи;

— розробляють технологічний процес виконання монтажно-ізоляційних робіт по улаштуванню віконних та дверних блоків;

— виконують перевірку прийнятого архітектурно-конструктивного рішення типу віконного чи дверного блоку на сприйняття всіх експлуатаційних навантажень.

5.2.2 Проектування для технічно нескладних будинків

5.2.2.1 Для будинків, де проводять реконструкцію або ремонт з улаштуванням вікон чи дверей (випадок 2), які є технічно нескладними об’єктами (категорія І або ІІ згідно з ДБН А.2.2-3), виконують в одну стадію – робочий проект.

5.2.2.2 Робочий проект містить водночас вихідні дані проекту та робочої документації.

Робочий проект, як правило, розробляє безпосередньо виготовлювач віконних або дверних блоків.

 5.3 Вимоги до проектної документації

5.3.1 Проектна документація повинна бути виконана згідно з вимогами системи проектної документації для будівництва.

5.3.2 Проектна документація повинна містити загальне архітектурно-конструктивне креслення конструкцій віконних або дверних блоків із зазначенням розмірів стулок і їх членування, типу відчинення вікна або дверей, класу опору теплопередачі, класу повітропроникності, класу водопроникності, класу звукоізоляції, класу опору вітровому навантаженню, класу загального коефіцієнта світлопропускання.

5.3.3 У проектній документації треба передбачити та розробити:

— вузли примикань віконних (дверних) блоків до елементів стінових прорізів  з урахуванням специфіки конструкції стін і конкретних віконних та дверних блоків, що встановлюються;

— опис додаткових пристосувань для пасивного регулювання мікроклімату приміщень (пристрої провітрювання, сонцезахисту, жалюзі тощо).

6.ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ВІКОН ТА ДВЕРЕЙ В СТІНОВИХ ПРОРІЗАХ БУДИНКІВ

 6.1 Загальні положення

6.1.1 До робіт з установлення віконних та дверних блоків входять:

— демонтаж старих віконних або дверних блоків (при проведенні робіт з реконструкції або ремонту);

— утилізація демонтованих віконних та дверних блоків (в разі необхідності);

— визначення умов монтажу вікон і дверей (загальний огляд об’єкта, складання протоколу огляду);

— обмірювання прорізів (складання листа обміру – додаток Д);

— підготовка прорізів та виконання будівельних робіт за результатами обміру прорізів;

— установлення віконних або дверних блоків у прорізах стін;

— кріплення віконних або дверних блоків у прорізах стін;

— ізоляція примикань віконних або дверних блоків до стін будинків;

— улаштування відкосів.

6.1.2 При реконструкції і ремонті будинків тільки за результатами обміру прорізів з урахуванням результатів огляду остаточно визначають у проектній документації габаритні розміри віконних та дверних блоків, види та кількість засобів механічного кріплення виробів, тип ізоляційних матеріалів, план робіт та технологію з установлення  блоків та виконання з’єднувального шва місць примикань віконних та дверних блоків до стін будинків.

6.1.3 Перед початком монтажу віконних та дверних блоків треба чітко визначити та розмежувати види діяльності між виробниками вікон або дверей, монтажною організацією та будівельними організаціями щодо всіх необхідних робіт:

— демонтажу старих віконних або дверних блоків (при проведенні робіт з реконструкції або ремонту);

— утилізації демонтованих віконних та дверних блоків (у разі необхідності);

— підготовки прорізів та виконання будівельних робіт за результатами обміру прорізів;

— установлення та кріплення віконних або дверних блоків у прорізах стін;

— ізоляції (улаштування з’єднувального шва) примикань віконних або дверних блоків до стін будинків;

— улаштування відкосів;

6.1.4 Виконавцю робіт треба забезпечити  внесення у проект змін після обміру та в договорі зазначити всі додаткові або особливі послуги.

Якщо при виконанні робіт виникла потреба внести зміни до проекту або виконати додаткові роботи, які не були передбачені за об’єктивними причинами, то всі зміни і додаткові роботи необхідно оформити протоколом погодження між замовником та виконавцем робіт.

6.1.5 При реконструкції будинків потрібно врахувати технічний стан віконних укосів і залежно від цього зробити вибір засобів механічного кріплення.

6.2 Демонтаж старих віконних та дверних блоків

6.2.1 Складають план робіт з демонтажу.

6.2.2 Оголошують про демонтаж старих віконних та дверних блоків і проводять роботи з демонтажу.

6.2.3 Замовник робіт зобов’язується утилізувати старі віконні та дверні блоки. Роботи з вивозу та утилізації старих віконних та дверних блоків може взяти на себе організація-виконавець робіт з представленням замовнику документа-підтвердження (довідки або акту).

 6.3 Визначення умов монтажу вікон і дверей

6.3.1 Після отримання замовлення на улаштування вікон і дверей необхідно перевірити чи співпадають умови монтажу на будівельному об’єкті з параметрами, вказаними у замовленні.

Розбіжності оформлюється протокол погодження.

6.3.2 Виконавець робіт складає протокол огляду, який повинен містити характеристику стану будівельного об’єкта.

Протокол огляду повинен бути наданий проектантам та замовнику робіт, в якому повинні бути висвітлені такі результати:

— загальна конструктивна відповідність фактичного стану стін та прорізів проекту;

— опис  конструкції стін  (кількість та розміри шарів,  застосовані матеріали тощо) при ремонті та реконструкції;

— конструкція  (з четвертю, без четверті) та технічний стан  прорізів при ремонті та реконструкції;

— технічний стан штукатурки та ділянок стін по периметру  прорізів;

— вид та стан облицювання стін (штукатурка, клінкер, плитка тощо);

— можливі додаткові навантаження, що можуть діяти на вікно чи двері, та не передбачені проектом;

— узгодженість вибраних ізоляційних матеріалів згідно з проектом та реальними умовами конкретного місця улаштування вікон або дверей;

— наявні містки холоду та промокання;

— перелік заходів для усунення виявлених невідповідностей на об’єкті та в проекті;

— перелік можливих додаткових заходів за результатами огляду;

— додаткові заходи безпеки під час улаштування вікон та дверей.

6.4 Обмірювання прорізів

6.4.1 Під час робіт з обмірювання віконних прорізів враховують розміри

підвіконня, відливу, москітних сіток, жалюзі і ролет. Співвісність віконних чи дверних блоків за вертикаллю та горизонталлю.

6.4.2 Результати обмірів оформлюють аркушем обміру (додаток Д).

6.4.3 За основу приймають мінімальний розмір прорізів.

Якщо проріз не дозволяє забезпечити мінімальний зазор для з’єднувального шва по усьому периметру, то про це потрібно у письмовому вигляді повідомити замовника та скласти протокол погодження на виконання додаткових робіт.

6.4.4 Віконні та дверні прорізи заміряють за висотою (зліва, по центру, справа) та по ширині (зверху,  по  центру, знизу), див. рисунки 3 і 4.

6.4.5 Допустимі граничні відхилення розмірів прорізу не повинні перевищувати зазначені в НД на віконні та дверні прорізи.

Коли в результаті перевищення допусків або відхилення від заданих розмірів прорізу потрібні зміни або доопрацювання, то вони повинні бути узгоджені з замовником робіт до початку улаштування вікон або дверей .

6.4.6 Граничне відхилення конструктивного розміру прорізу (RR) становить:

— при RR до 3,0 м   −   ± 12 мм;

— при RR від 3,0 м до 6,0 м   −   ± 16 мм;

Максимальний допуск для відхилень за вертикаллю (горизонталлю) прорізів становить 3,0 мм/м, але не більше 8 мм на всю висоту (довжину) прорізу.

6.4.7 Приклад правильного виконання обмірювання прорізу залежно від величин граничного відхилення розмірів прорізу та коробок представлено на рисунках 5-а і 5-б.

6.4.8 Обмірювання розмірів з четвертю та обчислення розмірів майбутнього вікна або дверей на заміну існуючих конструкцій наведено  на рисунку 6.

Виконують обмірювання ширини (bз і bв) та висоти (hз і hв) в зовнішніх четвертях та у внутрішній площині стіни.  Враховують товщину підвіконня  (с).

6.4.8.1 Ширину майбутнього вікна визначають:

− В = bз+ (від 30 до 90 ) мм;

− В = (bз+ 60) мм (середнє значення);

− В < bв.— (від 30  до 40) мм (при оштукатурених укосах).

6.4.8.2 В тому випадку, коли bв – В більше 60 мм, треба провести додаткову підготовку прорізу, у тому числі із застосуванням розширювачів — спеціальних додаткових деталей, які приєднують до коробки вікна або дверей, що дозволяє збільшити ширину і висоту вікна з кроком  2 см за незмінних розмірів скління (рисунок 7).

6.4.8.3 Висота майбутнього вікна Н = hз + (від 30 до 60) мм. Величина заходження рами віконного чи дверного блоків у верхню четверть повинна бути

обмежена розміром висоти рами віконного блока.

6.4.9 Під час проведення обмірювання необхідно визначити прямокутність прорізів для врахування можливих перекосів (особливо у панельних будинках), щоб не заховати за четверть не тільки саму коробку вікна або дверей, але і край склопакета.

6.4.10 Прямокутність прорізів треба визначати за вимірянням довжин діагоналей та їх різниці або за допомогою повірочного кутника.

У таблиці 1 наведені допустимі відхилення діагоналей прорізу для визначення його прямокутності.

Проектування вікон та дверей

Рисунок  – Схема обмірювання віконного прорізу

6.4.11 На наступних рисунках показано, як правильно запроектувати улаштування майбутнього вікна у перекошеному прорізі.

ПРОЕКТУВАННЯ ВІКОН ТА ДВЕРЕЙ

6.4.12 При улаштуванні арочних вікон або дверей висоту прорізу заміряють   по всій довжині арки через кожні 100 мм – 150 мм.

6.4.13 При визначенні розміру майбутнього віконного або дверного блоку треба витримати мінімально необхідну ширину з’єднувальних швів місць примикань до стін будинків згідно з 5.2.3 ДСТУ Б В.2.6-79.

При цьому враховують вказівки дотримання мінімального з’єднувального шва виробників конструкцій вікон та дверей.

6.4.14 Після завершенні робіт з обмірювання необхідно скласти “Аркуш обміру” .

Аркуш обміру повинен містити повну інформацію для підготовки та проведення технологічного процесу улаштування вікон та дверей.

6.5 Підготовка прорізу до монтажу віконних і дверних блоків

6.5.1 Перед початком улаштування  вікон або дверей необхідно підготувати проріз та перевірити, виконавши такі роботи:

—  відповідність розмірів прорізу номінальним розмірам з урахуванням допустимих відхилень;

—  співвісність вікон за вертикаллю та горизонталлю;

—  прямолінійність прорізів;

—  перпендикулярність кутів прорізу;

—  якість поверхні прорізу у зоні примикань вікон та дверей до стін будинків.

6.5.2 В разі необхідності виконують роботи з доведення розмірів прорізів до проектних вимог згідно з таблицею 1, з наданням прямолінійності поверхням та перпендикулярність кутам. При цьому застосовують матеріали, сумісні з матеріалами конструкції стіни і віконного чи дверного блоку.

6.5.3 Виконують простукування наявної штукатурки на укосах та ближніх ділянках стін, визначають наявність можливих порожнин, міцність тримання шару штукатурки. Певні місця у разі необхідності ремонтують.

6.5.4 Забороняється при зовнішніх ремонтних роботах використовувати розчини на основі гіпсових  в’яжучих  речовин та подібних  їм  не водостійких матеріалів.

6.5.5 Перед виконанням робіт кромки та поверхні зовнішніх та внутрішніх укосів повинні бути зачищені від накидань розчину, бруду та пилу, а в зимовий період – від снігу та льоду.

6.5.6 Не допускається нанесення ізоляційних пінних матеріалів на поверхні, на яких є обледеніння.

6.5.7 Дефектні місця поверхні (тріщини, раковини, сколи тощо) повинні бути зашпакльовані водостійкими матеріалами.

6.5.8 Пустоти в прорізях стін, наприклад, порожнини на стиках облицювального та основних шарів цегляної кладки, в місцях стиків перетинок та кладки, а також пустоти, що утворилися при заміні вікна або дверей, треба заповнити вставками із жорстких утеплювачів або деревини антисептованої.

6.5.9 Рихлі або ті, що сиплються, ділянки поверхонь повинні бути очищені від нетривких матеріалів та зміцнені, наприклад, шляхом оброблення зв’язуючими матеріалами (глибоко проникаючими ґрунтовками тощо) або спеціальними матеріалами.

6.5.10 Після виконання робіт по підготовці прорізів треба повторно виконати їх обміри згідно з 6.4.

 6.6 Установлення  віконних та дверних блоків у прорізах стін

6.6.1 Коробки віконних або дверних блоків повинні бути встановлені на нижні несучі колодки-підкладки. За допомогою розпірних колодок-підкладок, а також тимчасово встановлених клинів (рисунок 9), віконному чи дверному блоку надають проектне положення.

6.6.2 Несучі опірні колодки-підкладки повинні бути виконані із матеріалу, що витримує діючі на вікна або двері навантаження та передає їх на стінові конструкції.

Розташування зазначених колодок-підкладок не повинно перешкоджати лінійному розширенню віконних або дверних блоків.

Проектування вікон та дверей

Рисунок 9 – Схеми розташування опірних (несучих та тимчасових) колодок-підкладок при улаштуванні вікон та дверей

6.6.3 Місця розташування опірних та розпірних колодок-підкладок визначають залежно від конструктивного виду та розміру віконних та дверних блоків.

6.6.4 Несучі колодки-підкладки розташовують по кутам коробок (під поворотними завісами), у зоні стійок та вертикальних імпостів.

Опірні колодки-підкладки повинні бути розташовані на відстані від 150 мм до 200 мм від лінії внутрішніх кутів рам. При цьому підкладки по довжині повинні бути не менше 100 мм, а за шириною більше ніж підставочний профіль, але менше ніж товщина коробки віконного чи дверного блоку.

6.6.5 Опірні колодки-підкладки не повинні перешкоджати подальшому проведенню безперервного процесу ізоляційних робіт. Тому за своїм розміром повинні бути трохи менше (на 1мм ± 0,5 мм) ширини коробки віконного або дверного блоку і не повинні виступати за межі ширини коробки.

6.6.6 Допоміжні клини, що використовують під час улаштування вікон або дверей, обов’язково повинні бути видалені після механічного закріплення коробок блоків до стін.

6.6.7 Для встановлення конструкцій віконних або дверних блоків за вертикаллю та горизонталлю, як допоміжний тимчасовий засіб, можна використовувати дерев’яні клинки або спеціальні монтажні пластмасові клини, які мають зубчату зовнішню поверхню, що не дає можливості зміщення виробу в зворотній бік.

6.6.8 Для виміру вертикальності та горизонтальності встановлення віконних  і дверних блоків використовують рівень-планку. Остаточну вивірку треба проводити с точністю до 1 мм.

При цьому також проводять вимірювання довжин діагоналей блоків та порівнюють їх між собою. Відхилення довжин діагоналей коробки блоку не повинно перевищувати значень, вказаних у таблиці 1.

6.6.9 Допускаються відхилення за вертикаллю та горизонталлю в площині конструкцій вікон і дверей не більше ніж 2 мм на 1 м висоти і при цьому не більше ніж 3 мм за всією довжиною. Відхилення за шириною – не повинні перевищувати 2 мм.

Відхилення визначають згідно з ДСТУ-Н Б В.1.3-1.

 6.7 Кріплення та елементи кріплення

6.7.1 Навантаження, що діють на вікна та двері (вітрові, експлуатаційні, від власної ваги), повинні передаватися на будівельну стінову конструкцію.

6.7.2 Вітрові навантаження  приймають відповідно до ДБН В.1.2-2.

6.7.3 Кріплення вікон і дверей необхідно здійснювати тільки механічним способом, щоб забезпечити задане перенесення навантажень.

6.7.4 Для кріплення віконних і дверних блоків заборонено використовувати пінополіуретани монтажні (монтажні піни) або інші клеючі матеріали.

6.7.5 При встановленні механічних кріпильних елементів потрібно дотримувати таких правил:

— отвір треба тільки висвердлювати, не дозволяється використання ударних інструментів (виняток — бетонна стіна);

— при кріпленні в цегляну кладку отвір по можливості потрібно свердлити в шов, заповнений розчином;

— несуча здатність та довжина дюбелів повинна відповідати конструкції стіни, при цьому враховують вказівки виробників кріпильних елементів;

— просвердлені отвори необхідно продувати від пилу;

— враховувати розташування опірних несучих  колодок-підкладок.

6.7.6 Забороняється забивати в конструкції цвяхи.

6.7.7 Для монтажу віконних і дверних блоків треба використовувати кріпильні елементи, зазначені у проекті з улаштування вікон або дверей.

6.7.9 Кріплення вікон і дверей до стін потрібно виконувати за допомогою трьох видів спеціальних механічних засобів (рисунок 11):

— дюбелів будівельних;

— шурупів-саморізів будівельних;

— пластин монтажних.

6.7.10 Монтажні пластини, товщина яких повинна становити не менше         1,5 мм, на відміну від анкерів, дюбелів та шурупів, повинні бути заздалегідь закріплені на стороні коробки, яка прилягає до поверхні прорізу, ще до встановлення конструкцій віконного чи дверного блоку безпосередньо у проріз.

До стіни кожну монтажну пластину кріплять за допомогою двох шурупів

діаметром не менше  5 мм та завдовжки не менше 40 мм.

Використання цвяхів для кріплення монтажної пластини до вікон або дверей  заборонено.

6.7.11 При використанні того або іншого механічного засобу кріплення треба враховувати особливості будівельними анкерами (дюбелями, кріплення шурупами будівельними та монтажними пластинами:

6.7.11.1 Анкерне кріплення здатне сприймати великі навантаження зусилля зрізу, вигину, відриву. Його застосовують у бетонних та цегляних стінах, у стінових конструкціях із натурального каменю. Застосування цього виду кріплення вимагає жорсткого дотримання певної відстані між стінами та блоками.

Перевагами анкерного кріплення є висока міцність з’єднань віконних і дверних блоків з конструкціями стін будинків. Недоліками жорсткого кріплення анкерами та монтажними шурупами є порушення цілісності конструкцій віконних і дверних блоків, концентрація механічних напружень у місцях установлення кріплення, що може призвести до появи тріщин у зоні примикань віконних і дверних блоків під дією ударних навантажень та появи містків холоду біля механічного кріплення. Не допускається нерівномірне закручування анкерів по периметру блоку;

6.7.11.2 Шурупи будівельні застосовують під час улаштування вікон і дверей у легкому бетоні, дереві, керамічних блоках та цеглі з вертикальними пустотами і вони сприймають ті ж самі навантаження, що і анкери (дюбеля). Мінімальне заглиблення в стіну повинно становити від 30 мм до 60 мм і погоджуватися з виробниками шурупів та з урахуванням матеріалу стіни;

6.7.11.3 Монтажні пластини є менш жорстким кріпленням ніж анкери та шурупи, проте вони добре сприймають вертикальні зміщення конструкцій під час їх експлуатації;

6.7.11.4 Дюбелі, що складаються з пластмасової втулки та шурупа металевого, так само як і анкери, здатні сприймати великі навантаження (зусилля зсуву, вигину, зрізу) і їх застосовують для кріплення вікон і дверей до всіх поверхонь стін,  але при цьому вони добре сприймають дію знакозмінних температур.

Проектування вікон та дверей

а) кріплення будівельними анкерами (дюбелями)

кріплення монтажними пластинами

б) кріплення монтажними                    в) кріплення шурупами

пластинами                                            будівельними

Рисунок 11 Варіанти механічного кріплення віконних і дверних блоків на прикладі блоків з ПВХ

6.7.12 Для запобігання деформацій коробок віконних і дверних блоків треба враховувати загальні правила дотримання відстані між місцями кріплення:

  1. для вікон із ПВХ профілів — кріплення з кроком не більше ніж 700 мм згідно з рисунком 12;

 

для дерев’яних та алюмінієвих вікон — кріплення з кроком не більше ніж 800 мм згідно з рисунком 13.

6.7.13 Відстань від осі горизонтального імпоста до найближчої точки кріплення повинна бути близько 150 мм, для кольорових ПВХ профілів 250 мм.

Проектування вікон та дверей  .   — точка кріплення;

А — відстань між кріпленням більша 700 мм.;

Е — відстань від внутрішнього кута профілю біля 150 мм.

Рисунок 12 Правила розміщення кріпильних елементів при улаштуванні  полівінілхлоридних вікон

6.7.14 Для встановлення вибраного елементу кріплення треба провести розмітку на коробці віконного або дверного блоку під отвори.

6.7.15 Свердлення отворів треба виконувати свердлами відповідного діаметру та достатньої довжини. Під час свердлення не допустимо порушувати поверхню блоків патроном із свердлом.

6.7.16 При використанні дюбелів та монтажних шурупів необхідно свердлити отвори на від 10 мм до 15 мм глибше від розміру гільзової частини деталей кріплення.  Необхідно  враховувати  також  вимоги виробників кріпильних елементів.

Проектування вікон та дверей

Рисунок 13 Правила розміщення кріпильних елементів для віконних блоків із деревини та алюмінію

6.7.17 У прорізах кладки із порожнистої цегли, що має вертикальні порожнини, свердлити отвори потрібно у шов розчину.

6.7.18 Кріпильні елементи треба затягувати рівномірно по всьому периметру віконного або дверного блоку,  не допускаючи його перекосів.

Не допускається перезатягування кріпильних елементів, після затяжки кріпильний елемент треба відпустити на (1 – 2) оберти.

6.7.19 Головки дюбелів та шурупів треба заглиблювати у внутрішній фальц профілю коробки блоку, зверху отвори кріплення повинні бути закриті декоративними заглушками.

6.7.20 При використанні дюбелів або будівельних шурупів у нижній горизонтальній частині вікна виникає вірогідність попадання дощової води в стіну (через нещільності в зовнішньому контурі засобу кріплення та через наскрізні просвердлені отвори в коробці віконного блоку під улаштування дюбеля або шурупа) тому після монтажу їх треба загерметизувати.

При кріпленні «глухих» віконних блоків треба виключити  можливість дотику кріпильних елементів до кромки склопакета.

При необхідності використання у нижній частині рами дюбелів отвори після монтажу треба загерметизувати.

6.7.21 По закінченні робіт зі встановлення кріпильних механічних елементів необхідно видалити допоміжні клини крім колодок-підкладок відповідно до 6.6.6 і 6.6.7. Ще раз треба виконати перевірку за вертикаллю та горизонталлю блоків, перевірити діагоналі блоків.

6.7.22 По завершенні робіт зі встановлення механічного кріплення треба попередньо перевірити експлуатаційні функції вікон та дверей (відчинення, зачинення). Потрібно навісити елементи вікон і дверей (стулки, полотна дверей) та провести перевірку виконання експлуатаційних функцій, а також надійність кріплення блоків до конструкції стін.

Ізоляційні роботи роботи рекомендується проводити зі знятими навісними елементами блоків.

6.7.23 Кріплення з використанням додаткових елементів

6.7.23.1 До елементів кріплення віконних і дверних блоків  належать:

— з’єднувальні профілі (з’єднувачі);

— з’єднувальні профілі з підсилювачами;

— розширювальні профілі (розширювачі)

.- сталеві підсилювачі з плаваючою опорою;

— приєднувальні кутники.

7 ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ РОБІТ ПРИ УЛАШТУВАННІ ВІКОН ТА ДВЕРЕЙ

7.1 Перевірити  відповідності  габаритних  розмірів  блоків  відповідному

прорізу в стіні. Зазори повинні відповідати вимогам 6.3.17. Перевірити й прийняти за специфікацією замовлення комплектуючі і додаткові елементи (ручки, заглушки, підвіконня, зливи, розширювачі, з’єднувачі, кріпильні елементи тощо).

7.2 Провести обробку поверхонь прорізу глибоко проникаючою ґрунтовкою,

гідроізолюючими розчинами і/або наклеїти ізоляційний матеріал у відповідності з вибраною схемою виконання з’єднувального шва.

7.3 Провести демонтаж стулок чи полотен, за необхідності – демонтаж склопакета в місцях глухих стулок (занотувавши порядок і кількість підкладок для розклинювання склопакетів), видалити захисну плівку з зовнішнього боку коробки (за наявності).

7.4 Провести монтаж розширювачів і з’єднувачів, якщо вони не були змонтовані раніше; якщо передбачені москітні сітки, то провести їх кріплення.

7.5 У відповідності з обраним засобом кріплення, згідно з 6.7.11, провести або свердлення отворів у коробці під дюбелі (будівельні шурупи), або монтаж анкерних пластин до коробки. Анкерні пласти і дюбелі встановлюють у місцях розташувань завіс і відповідних запірних вузлів. Вибір кріпильних елементів і відстань між ними по контуру прорізу, а також глибину закладання у товщі стіни встановлюють у робочій документації на підставі розрахунку в залежності від площини і ваги блоку, конструкції стінового прорізу, міцності стінового матеріалу, величини вітрових та інших експлуатаційних навантажень.

Якщо передбачено встановлення блоків на монтажні дюбелі, то після свердлення отворів відповідного діаметру для запобігання потрапляння  пилу і стружки у компоненти фурнітури їх треба продути.

7.5.1 Кріпильні елементи встановлюють у місцях розташування завіс і відповідних запірних вузлів з урахуванням вимог 6.7.12.

Вибір кріпильних елементів і відстань між ними по контуру прорізу, а також глибину закладання у товщі стіни встановлюють у робочій документації на підставі розрахунку в залежності від площини та ваги блоку, конструкції стінового прорізу, міцності стінового матеріалу, величини вітрових та інших експлуатаційних навантажень.

7.6 Встановити віконні і /або дверні блоки по рівню таким чином, щоб відхилення за вертикаллю та горизонталлю сторін коробок змонтованих блоків відповідало вимогам 6.9.9, і фіксують монтажними клинами. Відносно зовнішніх горизонтальних розмірів віконного чи дверного прорізу коробка встановлюється за можливістю на однаковій відстані. При встановленні віконних блоків в одному приміщенні необхідно перевірити рівень за горизонталлю між сусідніми прорізами. Нижня частина блоку повинна бути на одному рівні. У окремих випадках розташування погоджується із замовником чи його відповідальним представником.

7.7 При встановленні віконних блоків у прорізи з чвертю потрібно враховувати, що коробка повинна заходити за чверть на відстань від 1/3 до 2/3 висоти профілю коробки.

7.8 Виконати отвори відповідного діаметру для кріплення анкерів чи дюбелів у відповідному прорізі, їх встановленні та затягуванні  використовувати шуруповерт і для запобігання викривлення рами с протилежного боку використовувати клини або спеціальні дистанційні прокладки.

7.9 Передавання навантажень на з’єднувальні шви не допускається. Для передавання навантажень, що діють в площині віконного чи дверного блоку, на несучу будівельну конструкцію використовують несучі опірні і дистанційні колодки. Використовують несучі колодки з полімерних матеріалів (можливе використання підкладок під склопакети) або просоченої захисними засобами деревини твердих порід з твердістю не менше 80 одиниць за Шором А. Довжина підкладок повинна бути від 100 мм до 200 мм. Опірні і дистанційні колодки встановлюють до кріплення віконного чи дверного блоку до стінового прорізу кріпильними елементами. Посадка розпірних (бокових) підкладок повинна бути щільною, але не здійснювати силового впливу на коробку.

7.10 Провести контрольні заміри встановленого блоку за вертикаллю та горизонталлю, перевірити різницю довжин діагоналей.

Якщо склопакети були демонтовані, встановити склопакети за схемою та порядком запакування віконних та дверних блоків.

Перевірити роботу стулок чи полотен. При відкриванні — закриванні не повинно бути нехарактерних щигликів, ударів. Ручка повинна рухатися рівномірно. При розпашному відкриванні стулки на любий кут вона не повинна нікуди зміщатися.

7.11 Треба обов’язково провести перевірку функціональності вікон та дверей.  Віконні стулки та дверні полотна повинні легко відчинятися без тертя, затиснення

та напружень.

Площини поверхонь стулок та дверних полотен повинні рівномірно прилягати до коробок по всьому периметру.

Навішування та регулювання віконних стулок необхідно проводити згідно з нормативним документом виробника системи фурнітури. Треба обов’язково проводити перевірку якості навішування стулок за показниками:

— герметичності прилягання – перевіряють за допомогою нанесення на ущільнювач фарбуючої речовини (крейди) після чого стулка зачиняється та відчиняється по рівномірності (безперервності) сліду від фарбуючої речовони роблять висновок про герметичність;

— вертикальності встановлення – перевіряють при відчиненій в поворотному режимі на від 15 град. до 20 град. стулці, причому подальшого самостійного відчинення (зачинення) стулки не повинно бути.

7.12 При запланованому встановлені укосів зі стартовим профілем провести його встановлення на коробку.

7.13 Виконати центральну теплоізоляційну ділянку з’єднувального шва.

7.13.1 При використанні пінополіуретанів монтажних:

— для забезпечення якості теплоізоляційної ділянки й економного використання монтажної піни при позитивних значеннях температури зовнішнього середовища монтажний зазор необхідно зволожити. Балон з монтажною піною перед заповненням монтажного шва необхідно ретельно збовтати рухами вгору-донизу не менше 20 разів;

— монтажну піну наносять по всьому периметру прорізу у глибину монтажного шва рівномірним шаром, з урахуванням її здатності вторинного розширення. Монтажну піну наносять мінімум за два рази, з інтервалом не менше ніж вказано у супровідний документації до повного висихання і з повторним зволоженням.

Нанесення пінополіуретану монтажного потрібно виконувати рівномірним шаром завтовшки  від 1,5 см до 2,0 см  із  швидкістю заповнення       1 пог. м  протягом  від 6 с до 7 с.

При цьому вертикальні шви  необхідно заповнювати знизу-вгору. Стулки чи

полотна повинні бути обов’язково зачинені. Дозволяється зрізати зайву монтажну піну виключно після завершення процесу її твердіння (від 24 год. до 48 год.).

7.13.2 При використанні попередньо стиснутої ущільнювальної стрічки :

— стрічку установлюють перед монтажем віконного чи дверного блоку у проріз згідно з 7.6;

— стрічку кріплять по периметру до зовнішніх боків коробки віконного чи дверного блоку за допомогою самоклеючого шару стрічки.

7.13.3 Можливе використання матеріалу, що виконує одночасно всі три функції з’єднувального шва, а саме попередньо стиснутої саморозширювальної стрічки із спіненого поліуретану з відкритими порами, просоченою синтетичною смолою, що не підтримує горіння, та однобічного просочення бокової поверхні, що забезпечує потрібний рівень паропроникності.

7.14 Виконати зовнішню водонепроникну паропроникну ділянку з’єднувального шва. Приклади наведено на рисунку 24. Виконання зовнішньої ділянки можливо такими способами:

  • за допомогою встановлення попередньо стиснутої ущільнювальної стрічки ;
  • з використанням паропроникних герметиків;
  • з використанням паропроникних водонепроникних стрічок;
  • з використанням маскуючих планок.

7.14.1 Попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку установлюють перед монтажем віконного чи дверного блоку у проріз згідно з 7.13.2.

При використанні попередньо стиснутої ущільнювальної стрічки  можливі два варіанти встановлення цієї стрічки:

а) на внутрішню поверхню чверті кріплять попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку  самоклеючою стороною стрічки, відступаючи на від 5 мм до 8 мм від зовнішньої грані;

б) Попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку  кріплять до зовнішньої поверхні коробки віконного чи дверного блоку, при чому необхідно забезпечити точність її розташування, так щоб стрічка не виявилася за зовнішньою гранню чверті прорізу. Стрічку встановлюють спочатку на обидва вертикальні стики, а потім на горизонтальний стелевий стик.

7.14.2 При використанні паропроникних герметиків дозволяється наносити їх на шнур із спіненого поліетилену, який повинен бути паропроникним. Ширина контактного шару паропроникного герметику з матеріалом стінового прорізу та віконним чи дверним блоком повинна бути не менше ніж 3 мм та не більше ніж 6 мм. Мінімальна робоча товщина шару повинна бути не менше ніж 2 мм.

7.14.3 Паропроникні водонепроникні стрічки за допомогою клею або самоклеючих монтажних смужок кріплять до зовнішнього боку коробки віконного чи дверного блоку і до зовнішнього відкосу.

7.14.4 Можуть використовуватись мембранні стрічки з витканого сополімеру тканини і поліетилену, що реагують на вологість повітря і відповідно змінюють ступень паропроникності.

7.15 Виконати внутрішню пароізоляційну ділянку з’єднувального шва. Приклади наведено на рисунку 25.

Виконання внутрішньої пароізоляційної ділянки можливо такими засобами:

  • за допомогою встановлення пароізоляційних стрічок;
  • закриття монтажної піни пароізоляційним герметиком;
  • виконання пароізоляційної ділянки при встановленні укосів із спеціальних панелей.

7.15.1 Улаштування пароізоляційної стрічки.

При опорядженні внутрішніх укосів прорізу штукатурними розчинами використовують бутилкаучукову стрічку, яка кріпиться за допомогою самоклеючої монтажної смужки, розташованої на поверхні що оброблена волокном, до зовнішньої поверхні коробки з внутрішнього боку за вертикаллю та стельовій горизонталі, так щоб внутрішній край клеючого шару співпав з внутрішньою гранню коробки; стрічка що захищає бутилкаучуковий шар, не знімається, для зручності наступних операцій стрічка по розрізу захисної смужки загинається усередину коробки.

При опорядженні внутрішніх укосів (гіпсокартон, ПВХ- панелі, тришарові панелі тощо) використовують пароізоляційну стрічку зі спіненого поліетилену з алюмінієвою фольгою, яка бутилкаучуковою монтажною смужкою кріпиться до внутрішніх вертикальних та стельових поверхонь укосу, при чому паперова смужка, що захищає внутрішній клеючий шар, не знімається. Можливі інші варіанти встановлення цієї стрічки у залежності від матеріалу поверхні укосу, однак єдиною умовою є вимога кріплення внутрішнього клеючого шару до коробки на ширину не менше ніж 10 мм.

7.15.2 При виконанні пароізоляційної ділянки за допомогою герметика його наносять шаром товщиною не менше ніж 5 мм на монтажну піну з боку приміщення.

7.15 3 При виконанні внутрішньої пароізоляційної ділянки при виконанні улаштування внутрішніх укосів з гіпсокартону необхідно провести оброблення внутрішньої поверхні віконного чи дверного прорізу та внутрішньої поверхні листів гіпсокартону обмазувальною гідроізоляцією. Стики гіпсокартон — коробка та гіпсокартон — стіна необхідно загерметизувати нейтральним силіконовим герметиком.

7.16 У випадках блокування віконних блоків між собою або з балконним

дверним блоком їх з’єднання необхідно проводити за допомогою спеціальних з’єднувачів. Блоки між собою повинні бути з’єднані за допомогою саморізів або гвинтів з діаметром та кроком основних кріпильних елементів. При такому з’єднанні необхідно використовувати силіконові герметики, попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку або інші герметизуючі засоби.

7.17 Відлив, як правило, кріпиться до нижнього розширювача. У випадку його відсутності він кріпиться самонарізаючими гвинтами до коробки з обов’язковою герметизацією стику між коробкою і відливом герметиком. Рекомендується використання монтажної піни під відливом. Якщо передбачено проектом, під відлив встановлюють спеціальну паропроникну водонепроникну стрічку. Зазор між крапельником і зовнішньою поверхнею стіни повинен бути не менше ніж 30 мм. Торці відливів рекомендується заводити у зовнішні відкоси або використовувати спеціальні профілі чи герметизувати герметиком.

При довжині відливу більше ніж 2 м треба передбачити кріплення відливу до стіни

7.18 Монтаж підвіконня. Підвіконня встановлюють на монтажну піну. В місцях контакту з рамою перед установленням блоку  наносять смужку герметику, потім підвіконня заводиться під коробку по рівню і підбивається клинами знизу з кроком від 500 мм до 2000 мм і, при необхідності, розпирається згори. Якщо відстань між підвіконням і нижньою частиною прорізу завелика (більше ніж 60 мм), то її можна скоротити до розміру від 30 мм до 60 мм за допомогою цементно-пісчаного розчину по всій площині (можливе використання цегли, пиляних ніздрюватих блоків тощо) згідно з рисунком 20.

При виносі підвіконня більше ніж на 1/3 його ширини від площини стіни рекомендується додаткове встановлення кріпильних кронштейнів. Прогин підвіконня при навантаженні силою 1000 Н повинен бути не більше ніж 2 мм на       1 м довжини підвіконня.

Максимально допустимий вільний виніс підвіконня не повинен перевищувати 300 мм , при виносі підвіконня більше ніж 100 мм треба установлювати.

7.19 В границях одного приміщення підвіконня повинні бути встановлені на одному рівні. В окремих випадках розташування підвіконь погоджується з замовником або його уповноваженою особою.

7.20 Провести виконання внутрішніх укосів згідно з обраним технічним рішенням (з застосуванням стартового профілю, або без нього з використанням силіконового герметика) дивись рисунки 22 і 23.

7.21 По завершенні всіх монтажно-ізоляційних робіт з  дотримуванням технологічних проміжків часу їх виконання перевіряють стан дренажних отворів, встановлюють захисні ковпачки на елементи кріплення та зливні отвори, та проводять остаточне регулювання стулок.

На дверні блоки встановлюють лиштви.

7.22 Для вікон та дверей, виготовлених із ПВХ та алюмінієвих профілів, з поверхонь стулок та коробок треба видалити поверхневу захисну плівку.

 8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

 8.1 Загальні положення

8.1.1 Віконні та дверні блоки, комплектуючі матеріали, деталі та пристосування до них, ізоляційні та будівельні матеріали, які передбачені для улаштування вікон або дверей, є відповідними за своїм призначенням, якщо вони відповідають таким основним вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будинків і споруд, в яких їх застосовують:

— забезпечення механічного опору та стійкості. Навантаження на вікна та двері під час їх улаштування та експлуатації не повинне призводити до руйнування та деформацій їх конструкцій в цілому або окремих їх елементів та деталей;

— дотримання вимог пожежної безпеки;

— безпеки експлуатації. В процесі експлуатації вікон та дверей повинні бути виключені ризики, що можуть призвести до травмування людей;

— безпеки життя і здоров’я людей;

— захист від шуму;

—  економії енергії.

8.1.2 За якість проведення всього комплексу робіт з улаштування вікон і дверей несе відповідальність безпосередньо будівельна організація-виконавець  робіт.

8.1.3 Контролю підлягають зазначені в цьому стандарті правила, норми та вимоги  з улаштування вікон та дверей.

8.1.4 Під час улаштування вікон та дверей здійснюють:

— вхідний контроль;

— поопераційний контроль;

— приймальний контроль завершених етапів робіт.

9 ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТУВАННЯ, РЕМОНТУ

 При експлуатації вікон та дверей треба враховувати вимоги та застереження виробників віконних та дверних блоків.

Рекомендації та вимоги повинні бути представлені у письмовому вигляді і бути підставою виконання гарантійного обслуговування.

 10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

 10.1 По завершенню робіт будівельна організація-виконавець повинна передати замовнику гарантійне посвідчення, про яке обов’язково зазначають попередньо у тексті договору на виконання робіт щодо якості улаштованих вікон або дверей і паспорт на виріб, а також протокол погодження, якщо він був складений.

10.2 Гарантійне посвідчення повинне містити такі дані:

— гарантійний термін експлуатації (у роках) улаштованих вікон та дверей відповідного типу, марки або виду згідно з нормативним документом;

— назву, адресу, телефон організації, відповідальної за улаштування вікон та дверей;

— дату виконання будівельно-монтажних робіт (у тому числі з демонтажу  — дні, місяць, рік);

— назву, тип, марку продукції відповідно до нормативного документа;

— назву, адресу, телефон організації-виробника віконних і дверних блоків;

— перелік використаних матеріалів, виробів, допоміжних деталей під час улаштування вікон і дверей (їх, назва, тип, марка, вид відповідно до нормативного документа);

— запис відповідності всіх операційних методів та способів улаштування (кріплення, ізоляції тощо) відповідно з цим стандартом та додаткових вимог, вказаних окремо;

— інші за потреби відомості.

10.3 Гарантійне посвідчення повинно бути підписано відповідальними особами організації-виконавця та завірене печаткою.